Багато систем зрошення потребують насоса, щоб забезпечити тиск. Оскільки насос є “серцем” більшості іригаційних систем, важливо вибрати правильний тип, щоб він працював максимально ефективно.
Вибір іригаційного насоса залежить від його типу, а також від співвідношення між ефективністю насоса та загальним динамічним напором (TDH) при певному обсязі подачі води.
Типи насосів, які використовуються в сільському господарстві:
- Центробіжний (поверхневий)
- Глибинна турбіна
- Занурювальний
- Пропелерний
Основні фактори вибору насоса:
- Джерело води (поверхневе або підземне)
- Необхідна продуктивність насоса (визначається потребами зрошувальної системи)
- Загальна висота всмоктування (відстань від поверхні води до насоса)
- Загальний динамічний напір (тиск, який створює насос)
Джерелом води можуть бути поверхневі водойми чи свердловини. Їхня доступність залежить від місцевої геології та гідрологічних умов. Вибір типу системи зрошення, відстань до джерела та розмір трубопроводу впливатимуть на швидкість потоку і напір.
Поверхневі центробіжні насоси
Ці насоси працюють із поверхневими або неглибокими підземними джерелами. Вони також використовуються як підпірні насоси в іригаційних трубопроводах.
Перед початком роботи їх потрібно заповнити водою (“загрунтувати”). Всмоктувальна труба і сам насос мають бути заповнені водою і герметично закриті, щоб уникнути потрапляння повітря.
Центробіжні насоси можуть бути горизонтальні або вертикальні:
- Горизонтальні насоси — найпоширеніші для зрошення. Вони дешевші, легше встановлюються і обслуговуються.
- Вертикальні насоси — встановлюються так, щоб вхідний патрубок і робоче колесо завжди були під водою. Їхня перевага — самовсмоктування, що зручно при перебоях електропостачання. Проте такі насоси потребують більше обслуговування через підшипники, які перебувають під водою.
Глибинні турбінні насоси
Ці насоси підходять для глибоких свердловин або джерел із низьким рівнем води. Вони не потребують заповнення водою, оскільки їхній вхід завжди знаходиться під водою.
Вони дорожчі й складніші в обслуговуванні, але мають вищу ефективність. Насос складається з:
- Головної частини насоса (підтримує двигун і забезпечує з’єднання з живленням)
- Валу та колони
- Робочого вузла насоса
Важливо, щоб свердловина була прямою, а насосна колона стояла рівно. Якщо насос торкається обсадної труби, це викличе вібрацію, що призведе до зношування.
Занурювальні насоси
Це турбінні насоси, з’єднані з водонепроникним електродвигуном. Вони не потребують довгого привідного вала й підшипників.
Вода потрапляє в насос через фільтр між двигуном і насосом. Через невеликий діаметр таких насосів їхня ефективність нижча, ніж у центробіжних або турбінних насосів.
Важливо:
- Довжина підйомної труби повинна забезпечувати постійне занурення насоса.
- Обсадна труба має бути достатньо широкою, щоб вода обтікала двигун.
- Електроживлення повинне бути трифазним, а проводка — водонепроникною.
Через часті удари блискавки варто передбачити захист у блоці керування.
Пропелерні насоси
Ці насоси працюють у режимах низького напору та високої швидкості потоку. Вони бувають:
- Осеві (робоче колесо нагадує гвинт моторного човна)
- Змішаного типу (напіввідкриті або закриті робочі колеса, подібні до турбінних насосів)
Пропелерні насоси можуть бути:
- Вертикальні (наприклад, на понтоні для мобільної насосної станції)
- Горизонтальні (на причепах — зручно транспортувати і підключати до трубопроводу)
Важливо: пропелерний насос не можна використовувати для всмоктування — його робоче колесо має бути повністю під водою. Чим більший діаметр насоса, тим глибше він має бути занурений.
Вибір насоса — це поєднання технічних характеристик, умов роботи та фінансових можливостей. Правильно підібраний насос забезпечить стабільну роботу системи зрошення та оптимальні витрати енергії.